1. Представник однієї з трьох головних релігійно-політичних течій (разом із фарисеями та єссеями) в юдаїзмі епохи Другого храму (VI ст. до н.е. — I ст. н.е.), що об’єднувала переважно священиків та аристократичну верхівку; відрізнялися консервативним дотриманням письмового Закону (Тори), запереченням усних традицій, воскресіння мертвих, існування ангелів і загробного життя.
2. Переносно: людина, відома своїм лицемірством, релігійним формалізмом або політичним пристосуванством.