Значення
-
(історична) Легка кавалерійська шабля, поширена в XVI–XVIII століттях серед східних народів, зокрема в Османській імперії, що мала характерний вигнутий клинок та часто багато оздоблену руків’я.
-
(історична) Одна з назв кримськотатарської легкої кінноти, озброєної такою шаблею, або сам вершник у такому загоні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сабейка, р. сабейки, д. сабейці, з. сабейку, о. сабейкою, м. сабейці, к. сабейко