сабейка

1. (історична) Легка кавалерійська шабля, поширена в XVI–XVIII століттях серед східних народів, зокрема в Османській імперії, що мала характерний вигнутий клинок та часто багато оздоблену руків’я.

2. (історична) Одна з назв кримськотатарської легкої кінноти, озброєної такою шаблею, або сам вершник у такому загоні.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |