1. Послідовник сабеїзму — релігійно-філософської течії, що виникла в середньовічному Близькому Сході, яка поєднувала елементи стародавніх зоряних культів, гностицизму та неоплатонізму, шанувала небесні тіла та вважала пророком Йоана Хрестителя.
2. Представник стародавньої аравійської народу сабеїв (сабіїв), жителів царства Саба (Сабейського царства) на території сучасного Ємену, які сповідували політеїстичну релігію з культом небесних світил.
3. У ширшому історичному контексті — прихильник язичницьких зоряних культів, що існували на Близькому Сході до поширення авраамічних релігій.