сабеї

Значення

1. Представники стародавнього семітського народу, що мешкав на півдні Аравійського півострова (на території сучасного Ємену) приблизно з II тисячоліття до н.е. до VI століття н.е., створили могутню державу — Сабейське царство з розвиненою іригаційною системою та торгівлею ладаном і миррою.

2. Послідовники релігійно-містичного вчення сабеїзму (сабейства), що виникло в середовищі язичників-арамеїв у Месопотамії та поширилося на Близькому Сході; вірили в верховного бога та сім планетарних духів, практикували астрологію, ритуальні омовіння та жертвоприношення.

Правопис та відмінювання