сабей

[sɑbɛj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Представник стародавнього народу, що мешкав на півдні Аравійського півострова (на території сучасного Ємену) та створив потужну цивілізацію з містом Мариб як центром; сабеєць.

  2. Послідовник релігійно-філософського вчення сабеїзму (мандеїзму), що виникло в середовищі давньоєврейських та ранньохристиянських сект і поширювалося в Месопотамії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сабей, р. сабея, д. сабеєві, з. сабея, о. сабеєм, м. сабеєві, к. сабею

Більше записів