1. Представник стародавнього народу, що мешкав на півдні Аравійського півострова (на території сучасного Ємену) та створив потужну цивілізацію з містом Мариб як центром; сабеєць.
2. Послідовник релігійно-філософського вчення сабеїзму (мандеїзму), що виникло в середовищі давньоєврейських та ранньохристиянських сект і поширювалося в Месопотамії.