сабе

Буква:С

Значення

(від фр. sabre) Холодна зброя з довгим вигнутим клинком, що зазвичай має односхиле лезо та ефес із захисним щитком; традиційна шабля, особливо кавалерійська.
(спорт.) Один із трьох видів спортивного фехтування (поряд із рапірою та шпагою), де використовується однойменна зброя з клинком трапецієподібного перерізу та правилами, що дозволяють ураження не лише уколом, але й ударом леза.
(іст., розм.) Скорочена назва військового підрозділу або формування, що використовувало шаблі як основну зброю (наприклад, козацькі сабе).

Граматичні форми:

н. сабе, р. сабе, д. сабе, з. сабе, о. сабе, м. сабе, к. сабе