сабазій

1. У давньогрецькій міфології — фригійський бог родючості, землеробства та виноградарства, що згодом ототожнювався з Діонісом, син Зевса та Персефони (або Кібели), шанований у таємних оргіастичних культах.

2. У давньоримській релігії — бог, що ототожнювався з Юпітером або Діонісом, культ якого поширився зі Сходу та супроводжувався галасливими ритуалами з участю змій.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |