сабантуй

[sɑbɑntuj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Традиційне весняне свято татар і башкирів, пов’язане з закінченням весняних польових робіт, що супроводжується масовими гуляннями, іграми, змаганнями та частуванням.

  2. (переносно, розмовне) Галасливе зібрання, бенкет, гулянка, часто з відтінком іронії або несхвалення.

  3. (переносно, розмовне) Бешкет, безлад, метушня, сварка або інша неприємна ситуація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сабантуй, р. сабантую, д. сабантуєві, з. сабантуй, о. сабантуєм, м. сабантуєві, к. сабантую

Більше записів