риза

1. Богослужбове облачення священнослужителя, верхня довга одія без розрізу спереду та ззаду, що надівається під час літургії; одна з головних частин священничого вбрання.

2. Застаріле або поетичне позначення будь-якого дорогого, пишного одягу, наряду.

3. Металічна накладка (з золота, срібла тощо) на іконі, що закриває всю поверхню дошки, крім облич та рук святого (ликів та рук).

4. У техніці: тонка пластинка, перетинка, оболонка (наприклад, риза в електричному запобіжнику).