Значення
-
Богослужбове облачення священнослужителя, верхня довга одія без розрізу спереду та ззаду, що надівається під час літургії; одна з головних частин священничого вбрання.
-
Застаріле або поетичне позначення будь-якого дорогого, пишного одягу, наряду.
-
Металічна накладка (з золота, срібла тощо) на іконі, що закриває всю поверхню дошки, крім облич та рук святого (ликів та рук).
-
У техніці: тонка пластинка, перетинка, оболонка (наприклад, риза в електричному запобіжнику).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. риза, р. ризи, д. ризі, з. ризу, о. ризою, м. ризі, к. ризо