рюма [rjumɑ] Іменник Буква:Р ЗначенняПравопис Значення Рідкісне прізвище українського походження. У місцевих говірках — невеликий струмок, річечка, а також низина, балка, заплава, де тече такий струмок. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. рюма, р. рюми, д. рюмі, з. рюму, о. рюмою, м. рюмі, к. рюмо ←озернений рюкпозитив→
