ритий

[rɪtɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Про землю, ґрунт) Такий, що має вигляд, наче його рили, перекопували; з нерівною, пористою поверхнею.

  2. (Про обличчя, риси) З глибокими зморшками, борознами; зморшкуватий, поритий.

  3. (У значенні дієприкметника минулого часу від дієслова “рити”) Такий, що був викопаний, виритий або перекопаний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ритий, р. ритого, д. ритому, з. ритого, о. ритим, м. ритім

Більше записів