Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до риторики, пов’язаний з нею; характерний для риторики.
2. Побудований на риториці; перевантажений художніми засобами, пафосний, красномовний, але часто малосуттєвий.
3. (Про питання) Такий, що не потребує відповіді, оскільки вона очевидна або в ньому міститься твердження; питальний лише за формою.
Приклад 1:
Сей риторичний вопрос недовго повзав мєжду склад ками сірого віщества, потому шо всього через чотири хода все ігро ве небо обратно затянули тучі цвєта мощнєйших фінгалов: 13. Qb3-a4 Ва5-b6 14.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Ще одна правка у тому самому житії перетворює риторичний оборот “и бяше видѣти” на видіння, яке дійсно бачили деякі “достойні люди”. LIV Молитва св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
LVII Риторичний фрагмент, який зустрічаємо далі в літописах, відобразився тільки у житії з Патерика – у дещо скороченому і відредагованому вигляді. У його основі лежить текст ближчий до протографа Патерика, проте, оскільки від- a 413 b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”