Значення
-
Властивість мовлення, що характеризується використанням засобів та прийомів красномовства для емоційного та переконливого впливу на слухача; насиченість мови художньо-виражальними засобами, фігурами, тропами.
-
Умовність, нещирість висловлювань, що мають на меті лише зовнішній ефект; пустопорожнє красномовство, позбавлене глибокого змісту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. риторичність, р. риторичності, д. риторичності, з. риторичність, о. риторичністю, м. риторичності, к. риторичносте