риштування

[rɪʃtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Тимчасове інженерне спорудження з металевих, дерев’яних або інших конструкцій, що зводиться біля будинку чи споруди для забезпечення робіт на висоті, а також для розміщення робітників, інструментів та матеріалів.

  2. Сукупність ришт (елементів каркасу) або система опор, що утворюють таку конструкцію.

  3. Процес дії за значенням «риштувати»; зведення, монтаж тимчасової конструкції для будівельних, ремонтних або реставраційних робіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. риштування, р. риштування, д. риштуванню, з. риштування, о. риштуванням, м. риштуванні, к. риштування

Більше записів