риштовка

[rɪʃtoʋkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (у будівництві) тимчасове допоміжне спорудження зі стійок, риштувань, що служить для розміщенняробітників та матеріалів під час будівельних, монтажних чи ремонтних робіт.

  2. (у морській справі, іст.) суцільний настил з дощок, що укладався на дно трюму або на внутрішню палубу судна для захисту вантажу від вологи або для вирівнювання поверхні.

  3. (переносно, розм.) основа, каркас, підґрунтя чогось; те, що служить опорою для подальших дій або розвитку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. риштовка, р. риштовки, д. риштовці, з. риштовку, о. риштовкою, м. риштовці, к. риштовко

Більше записів