Значення
-
(у будівництві) тимчасове допоміжне спорудження зі стійок, риштувань, що служить для розміщенняробітників та матеріалів під час будівельних, монтажних чи ремонтних робіт.
-
(у морській справі, іст.) суцільний настил з дощок, що укладався на дно трюму або на внутрішню палубу судна для захисту вантажу від вологи або для вирівнювання поверхні.
-
(переносно, розм.) основа, каркас, підґрунтя чогось; те, що служить опорою для подальших дій або розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. риштовка, р. риштовки, д. риштовці, з. риштовку, о. риштовкою, м. риштовці, к. риштовко