Древослів

Словник Української Мови

рипучість

Буква

Рипучість — властивість за значенням прикметника “рипучий”; здатність видавати різкий, скриплячий звук від тертя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів