Рипучість — властивість за значенням прикметника “рипучий”; здатність видавати різкий, скриплячий звук від тертя.
Словник Української
Буква
Рипучість — властивість за значенням прикметника “рипучий”; здатність видавати різкий, скриплячий звук від тертя.