Значення
-
Рипучість — властивість за значенням прикметника “рипучий”; здатність видавати різкий, скриплячий звук від тертя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рипучість, р. рипучості, д. рипучості, з. рипучість, о. рипучістю, м. рипучості, к. рипучосте