рипотітися БукваР 1. (розм.) Довго, нудно, одноманітно говорити; базікати, теревенити. 2. (рідк.) Скаржитися, бурчати, воркотіти на щось. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←рипофобіяолеофобний→
