рипіда

[rɪpidɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Церковний віял у вигляді металевого або дерев’яного диска на довгому держаку, який використовувався в давніх обрядах для відганяння мух від Святих Дарувань під час літургії; символ херувимів.

  2. У сучасній українській православній та греко-католицькій традиції — богослужбовий предмет у вигляді металевого або дерев’яного круглого, квадратного або ромбоподібного знака з зображенням шестокрилого херувима на довгому держаку, який диякон або священик використовує під час певних урочистих моментів богослужіння (наприклад, під час Великого входу) для благословення вірян.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рипіда, р. рипіди, д. рипіді, з. рипіду, о. рипідою, м. рипіді, к. рипідо

Більше записів