рип

Приклад 1:
Сідає й Грицько ко­ло Чіпки, розв’язує свою тор­бу, вий­має з неї су­харі – чорні, як зем­ля, і сніда­ють обид­ва ра­зом, ко­ли-не-ко­ли пе­ре­ки­да­ючись сло­вом… От рип­ну­ли двері – по­ка­зав­ся дід на по­розі. – Уже ви, хлопці, ту­та?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Аж ось… рип!.. хтось увiй­шов у ха­ту… Пан сот­ник зирк!..
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Аж ось – рип у две­рi, i ввiй­шли пан сот­ник з пи­са­рем, шап­ки з па­лич­ка­ми пос­та­но­ви­ли, бi­ля две­рi, а са­мi i ста­ли ози­ра­тись, i пан Забрьоха i ка­же: “Свiт­ло го­рить, а її, ба­чу, i до­ма не­ма”. – Де то вже не­ма!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”