Значення
-
Місце для публічної торгівлі, зазвичай на відкритому повітрі, де продають та купують продукти харчування, промислові товари, ремісничі вироби тощо.
-
Система економічних відносин у сфері обміну, пов’язаних з купівлею та продажем товарів і послуг, де формується попит, пропозиція і ціна.
-
Сфера сталого товарообігу, збуту чогось; сукупність потенційних покупців, споживачів певного товару чи послуги (наприклад, світовий ринок, ринок праці, ринок нерухомості).
-
(перен.) Публічне обговорення, оцінка чогось, де виявляються різні думки та позиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ринки, р. ринок, д. ринкам, з. ринки, о. ринками, м. ринках, к. ринки
Походження слова (Етимологія)
Слово «ринок» походить з польської мови, де «rynek» означало «площа, базар». Польське слово, у свою чергу, походить від середньоверхньонімецького «rinc» — «круг, кільце, міська площа». Це пов’язано з тим, що в середньовічних містах торгові площі часто мали круглу форму. Споріднені слова є в багатьох германських мовах, наприклад, німецьке «Ring» (кільце), англійське «ring» (кільце), голландське «ring» (кільце). Таким чином, сучасне значення «ринок» як місце торгівлі розвинулося з давнього поняття «кругла площа».