1. (від дієслова “римувати”) Такий, що створює риму, утворює рифмовані сполучення слів; рифмуючий.
2. (переносно) Такий, що гармонійно поєднується, відповідає чомусь іншому; узгоджений, відповідний.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “римувати”) Такий, що створює риму, утворює рифмовані сполучення слів; рифмуючий.
2. (переносно) Такий, що гармонійно поєднується, відповідає чомусь іншому; узгоджений, відповідний.
Відсутні