рик

Приклад 1:
Громада на хви­ли­ну стих­ла, а потім – не­мов на­би­ра­ла­ся ду­ху – прой­шов спер­шу глу­хий який­сь гомін; далі – дуж­чий, дуж­чий, по­ки не пе­рей­шов у вик­рик… – Що він нас стра­хає? Ду­ма – зля­ка­ли­ся?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Вiн, сер­деш­ний, той день з па­нот­цем, що заїжджав до нього, по­хо­вав­ши ко­гось на дру­гiм ху­то­рi, та за обi­дом, поївши доб­ре ва­ре­ни­кiв та ка­ра­сiв, у сме­та­нi жа­ре­них, та за­пив­ши ско­ло­ти­на­ми (бо се вже дi­ялось пiс­ля Пет­ра), ви­тяг­ли са­мо­туж­ки по но­сат­цi тер­нiв­ки, а виш­нiв­кою на до­ро­гу за­пи­ли; а пiд­ве­чiр­ку­ючи, па­нич уб­рав аж п’ять манд­рик* (*Сир­ни­кiв.) та гор­ще­чок мас­ля­кiв, у мас­леч­ку та у сме­та­нi пря­же­них, що ду­же їх лю­бив, так йо­го, хто йо­го зна i вiд чо­го, i за­ва­ди­ло; от вiн i при­лiг до сест­ри­цi на ко­лi­на, та як та йо­му ська­ла, а вiн i зас­нув.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
При зменшенні поля E поляризація зменшується не вздовж кривої AO, а вздовж кривої 1AB , причому в т очці 1B зовнішнє поле відсутнє, але сегнетоелек т- рик пол яризований. При зміні напрямку зовнішнього поля вектор поляризації зм е- ншується до нуля в точці 1C , а потім, зм і- нивши свій напрямок , зростає за велич и- ною вздовж кривої DC1 .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”