Суворе, непохитне дотримання певних принципів, правил або норм, часто з надмірною категоричністю та неухильністю, що не враховує обставин або винятків.
У філософії та етиці — напрям або позиція, що вимагає безумовного підпорядкування суворим моральним законам, часто пов’язана з ідеєю обов’язку, наприклад, у вченні І. Канта.