Значення
-
Суворе, непохитне дотримання певних принципів, правил або норм, часто з надмірною категоричністю та неухильністю, що не враховує обставин або винятків.
-
У філософії та етиці — напрям або позиція, що вимагає безумовного підпорядкування суворим моральним законам, часто пов’язана з ідеєю обов’язку, наприклад, у вченні І. Канта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ригоризм, р. ригоризму, д. ригоризмові, з. ригоризм, о. ригоризмом, м. ригоризмі, к. ригоризме