1. (у будівництві) такий, що поєднує ригель (горизонтальну несучу балку) та підкіс (похилий опорний елемент) у своїй конструкції, призначений для створення жорсткого каркаса, наприклад, у системі кроквяних ферм або інших інженерних спорудах.
2. (як складова технічного терміна) що стосується або характеризує конструктивну систему, де основні несучі елементи представлені ригелями та підкосами, наприклад: ригельно-підкісна ферма, ригельно-підкісна рама.