ридван

1. Великий, пишно оздоблений дорожній екіпаж для подорожей знатних осіб у XVI–XVIII століттях, зазвичай чотириколісний, з м’якою ресорною підвіскою, закритий або відкритий, часто з розкішним внутрішнім оздобленням.

2. Застаріла назва великого вантажного воза або довгого багатомісного воза для перевезення людей.

Приклади:

Приклад 1:
Набакир шапочка стриміла, Далеко дуже червоніла, В руках же довгий був батіг; Їм грімко ляскав він із лиха, Скакали коні без оддиха; Ридван, мов вихор в полі, біг. Приїхала, загримотіла, Кобиляча мов голова; К Нептуну в хату і влетіла Так, як із вирію сова; І не сказавши ні півслова, Нехай, каже, твоя здорова Бува, Нептуне, голова!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Блищали мідяні, позолотистії герби на ридвані в Череваня; миготіла в очах дорога горорізьба — леви, струсові пір’я, булави з бунчуками; а тих, може, перевелось і кодло, що сими гербами величались… з дочкою сіли в ридван, а Черевань не покидав-таки козакування — поїхав на прощу верхи. Шрам із ним держав перед того поїзду.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”