1. (заст.) Той, хто ридає, плаче; плачун, плакса.
2. (перен., заст.) Той, хто скаржиться, нарікає; бідолах.
ридалець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Той, хто ридає, плаче; плачун, плакса.
2. (перен., заст.) Той, хто скаржиться, нарікає; бідолах.
Відсутні