рибонька

1. Зменшувально-пестливе від слова “риба” — невелика риба або риба, до якої спілкуються з ласкою.

2. (у фольклорі та поетичній мові) Метафоричне або символічне звертання до річки, моря, води як до джерела риби або живого істоти.

3. (переносно, розм.) Про людину (переважно жінку або дитину), яка плавно, мовчазно або спокійно рухається, часто з відтінком ласки або іронії.

Приклади:

Приклад 1:
Як рибонька без водиці, Так я, сердешна, б’юся! За дурного за Кандзюбу Силує матуся!
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Приклад 2:
— скрикнула Маруся i стрепенулась, як тая рибонька, ускочивши ув ятiр. — Хто такий?
— Самчук Улас, “Марія”