рибка

1. Зменшувально-пестливе від слова “риба” — невелика риба або риба, до якої виражають симпатію.

2. Розмовна назва акваріумної риби, декоративної риби, що утримується в домашніх умовах.

3. У техніці та промисловості — розмовна назва деталі, пристрою або форми, що нагадує за обрисами рибу (наприклад, “рибка” для з’єднання тросів, “рибка” електропроводу).

4. У кулінарії — розмовна назва невеликого печива, вироба з тіста у формі рибки.

5. У переносному значенні (розм.) — про вразливу, наївну, беззахисну людину, якою легко маніпулювати (“потрапити на рибку”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався, мов рибка в сітці; Терявся в думах молодець. Ввесь світ, здавалось, зговорився, Ввесь мир на його напустився, Щоб розорить його вкінець.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Йому зовсім здавалося, що він тепер — саме ота безталанна, забута й покинута рибка, яка лежить холодна й мертва — on the carpet, dead and cold… І сумна це історія, але заразом — яка безрозумна! Справжня «амеопа без музору», або, коли казати не по-декадентському, «поема без розуму».
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
(<< back) 52 На дні басейна в моху густім Рибка мертва лежала, вся в золотім (англ.) (<< back) 53 Звичай (лат.). --- Тютюнник Григорій, "Вир"

Частина мови: іменник (однина) |