Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що є у великій кількості, у надлишку; багатий, щедрий, густий.
2. Про опад або вологу: сильний, густий, інтенсивний.
3. Розкішний, пишний (про рослинність, волосся тощо).
4. У поєднанні з іменниками, що означають прояв почуттів: виражений у сильній мірі, бурхливий.
Приклад 1:
Із звуку в звук, з клітини у клітину, з шуму ядра одного в шум рясний рослинних хорів електрика натхнення ллється змінним струмом, билини тонів вигинаючи угору. Між листя й клоччя вплівся спів, мов блиск червінців, кипуче, рвійно, схлипно і золотоструйно окріп мелодії вливається по вінця, кущами піни й полум’я розцвівши буйно.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
I в цей момент над городом знявся рясний вогонь — перестрiлка знову била тривогу. То вiдходили iнсургенти, — то помiтив ворог.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”