1. (діал.) Глибока, замулена канава або яма з водою; болотисте місце, трясовина.
2. (діал.) Зарослий чагарником або очеретом берег річки, озера; важкопрохідне болото.
3. (діал., перен.) Важке, безвихідне становище; халепа.
ряма
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ночами, коли ряма була відчинена, а в камері панувала гнітюча тиша, коли сон утікав з очей, а люди тільки удавали, що вони сплять, лежучи з закритими очима й чекаючи виклику, — з-за залізного щитка долітав тихий шелест, такий знайомий і такий забутий шелест листу на деревах. Вони стояли тут ось поруч, за муром.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |