ряджений

[rjɑdʒɛnɪj] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Етнографія) –

    Той, кого нарядили, прикрасили для участі в обрядових дійствах, народних гуляннях (наприклад, у коляді, вертепі, щедрівці).

  2. (Етнографія) –

    Уживається як власна назва персонажа українських народних зимових обрядів — колядника або щедрівника, який одягнений у спеціальний, часто маскарадний, костюм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ряджений, р. рядженого, д. рядженому, з. рядженого, о. рядженим, м. рядженім, к. ряджений

Більше записів