Значення
- (Історія) –
Який стосується рядовини — земельної ділянки, що надавалася феодалом селянину за умови виконання певних повинностей (панщини, оброку) у середньовічній Русі та Великому князівстві Литовському.
- (Історія) –
Який належить до рядовичів — категорії залежних селян у Київській Русі та Великому князівстві Литовському, що жили і працювали на землі феодала, виконуючи для нього повинності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рядовинний, р. рядовинного, д. рядовинному, з. рядовинного, о. рядовинним, м. рядовиннім, к. рядовинний