рядовинний

[rjɑdoʋɪnnɪj] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    Який стосується рядовини — земельної ділянки, що надавалася феодалом селянину за умови виконання певних повинностей (панщини, оброку) у середньовічній Русі та Великому князівстві Литовському.

  2. (Історія) –

    Який належить до рядовичів — категорії залежних селян у Київській Русі та Великому князівстві Литовському, що жили і працювали на землі феодала, виконуючи для нього повинності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рядовинний, р. рядовинного, д. рядовинному, з. рядовинного, о. рядовинним, м. рядовиннім, к. рядовинний

Більше записів