рвучи

1. Дієприслівник недоконаного виду від дієслова “рвати”, що означає одночасну дію розривання, відривання, розділення на частини силою або вказуючи на спосіб основної дії.

2. У переносному значенні — діючи наполегливо, інтенсивно, з великим зусиллям або емоційним напруженням (наприклад, працюючи, намагаючись).

Приклади:

Приклад 1:
Та неминучого не зрушиш, і вколешся, рвучи троянди: не в нас цвітуть великі душі, не наш борець Махатма Ганді. Де вже там оспівувати радянське сьогодення… Але я знов забігаю наперед.
— Самчук Улас, “Марія”