1. Абстрактний іменник, що означає властивість або здатність до руйнування, знищення, псування чогось; деструктивність.
2. У психології — схильність особистості до агресивних, деструктивних дій або поведінки, спрямованої на завдання шкоди собі, оточенню або матеріальним об’єктам.
3. У техніці та природничих науках — міра здатності сили, явища або процесу викликати пошкодження, деформацію чи знищення матеріалів, конструкцій, екосистем.