Значення
- (Історія) –
Жінка, яка належить до історичної доби Руїни — періоду в історії України другої половини XVII століття, що характеризувався громадянською війною та міжусобицями.
- (Лінгвістика) –
Жінка, яка руйнує, знищує щось; руйнівниця.
- (Історія) –
Заст. Жінка, яка займається розкопуванням стародавніх поховань, курганів з метою здобуття цінностей; грабіжниця могил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. руїнниця, р. руїнниці, д. руїнниці, з. руїнницю, о. руїнницею, м. руїнниці, к. руїннице