руїнницький

1. Властивий руїнникам, характерний для них; такий, що прагне до руйнування, занепаду чогось.

2. Пов’язаний з історичним періодом Руїни в Україні (друга половина XVII століття), що характеризувався внутрішньою боротьбою та занепадом державності.

Приклади:

Відсутні