руїнницький
[rujinnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Психологія) –
Властивий руїнникам, характерний для них; такий, що прагне до руйнування, занепаду чогось.
- (Історія) –
Пов’язаний з історичним періодом Руїни в Україні (друга половина XVII століття), що характеризувався внутрішньою боротьбою та занепадом державності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. руїнницький, р. руїнницького, д. руїнницькому, з. руїнницького, о. руїнницьким, м. руїнницькім