Значення
- (Релігія) –
Рувим — власна назва, що походить від єврейського імені רְאוּבֵן (Реувен), в українській традиції найчастіше вживається як Рувим. У Біблії — ім’я старшого сина патріарха Якова та Леї, родоначальника одного з дванадцяти колін Ізраїлевих.
- (Релігія) –
Рувим — чоловіче ім’я, що вживається переважно в релігійному або історичному контексті, а також може зустрічатися як канонічне ім’я у православній та греко-католицькій традиціях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рувим, р. рувима, д. рувимові, з. рувима, о. рувимом, м. рувимі, к. рувиме