рутина

1. Усталена, постійно повторювана послідовність дій, яка часто сприймається як одноманітна, обтяжлива або така, що не вимагає творчого зусилля; шаблонність, буденність.

2. (у професійній діяльності) Звичний, доведений до автоматизму порядок виконання робіт або процедур.

3. (у мистецтві, науці тощо) Консервативна прихильність до застарілих прийомів, правил або традицій, що заважає розвитку; косність.

Приклади:

Приклад 1:
Мабуть, для неї головне — оцей «божественний ритм» та співна нерівноскладовість рим, яку так цінувала в його поезії, а зміст — це щось загальнообов’язкове, рутина невблаганного Треба. Як не підтримати ці свої спостереження авторитетом Ю. Шевельова?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”