рустування

[rustuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Архітектура) –

    В архітектурі та будівництві — спосіб обробки поверхні стіни, коли шви між кам’яними блоками або цеглою глибоко виділяються (утворюють руст), а сама поверхня залишається необробленою або шорсткою, що створює грубу, масивну фактуру.

  2. (Географія) –

    Власна назва (Рустування) — історична місцевість у місті Львові, розташована на схилах гори Вроновських (Кайзервальду), відома своєю мальовничою природою та рекреаційним значенням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рустування, р. рустування, д. рустуванню, з. рустування, о. рустуванням, м. рустуванні, к. рустування

Більше записів