1. Який надає руху, здатний приводити щось у рух; що є джерелом руху або спричиняє його.
2. Який є основним джерелом розвитку, поступу; спонукальний, провідний, движучий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який надає руху, здатний приводити щось у рух; що є джерелом руху або спричиняє його.
2. Який є основним джерелом розвитку, поступу; спонукальний, провідний, движучий.
Приклад 1:
А прибуток – це є головний рушійний мотив, що лежить в основі будь-якого підприємництва. В умовах значної конкуренції підприємства повинні захищати 38 права споживачів, створюючи відносно себе позитивний імідж.
— Самчук Улас, “Марія”