1. Починати рух, зміщуватися з місця; відправлятися в дорогу.
2. Розпочинати активну діяльність, приступати до чогось.
3. (розм.) Відходити, виїжджати (про транспортний засіб).
4. (перен.) Зворушуватися, піддаватися сильному почуттю.
Словник Української Мови
Буква
1. Починати рух, зміщуватися з місця; відправлятися в дорогу.
2. Розпочинати активну діяльність, приступати до чогось.
3. (розм.) Відходити, виїжджати (про транспортний засіб).
4. (перен.) Зворушуватися, піддаватися сильному почуттю.
Приклад 1:
Зрештою, я вже сказав, що такі міграції й пересування племен в поясі позастеповім я для тих часів самі собою уважаю за зовсім неправдоподібні (з місць невигідних могли рушатися ватаги колоністів і осідати на території іншого племені, але щоб цілі племена в ті часи осілого, хліборобського життя мандрували, і то не на якісь порожні простори, а витискаючи відти цілі інші племена, — то мені не здається можливим!). Але тепер я розглядаюся в аргументах незалежно від сеї принципіальної обставини.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”