русалочка

1. У фольклорі та міфології: казкова істота, морська дівчина з жіночим тулубом і риб’ячим хвостом замість ніг, що мешкає у воді; морська діва, сирена.

2. Переносно: про привабливу, граціозну дівчину або жінку, яка вправно плаває або багато часу проводить у воді.

3. Власна назва головної героїні однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена (1837) та її численних екранізацій і адаптацій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Може, знову розкошує Моя грішна ?» — Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка. А лозина Тихо похитнулась.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |