рунутися БукваР 1. (діал.) Розсипатися, обвалюватися, падати (про землю, скелі тощо). 2. (перен.) Раптово кидатися, стрімко рухатися кудись або на когось; ринутися. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←ожвавітисяожвавіти→