Значення
- (Релігія) –
(у міфології та фентезі) магічним чином активувати, застосовувати або викликати дію руни — особливого символу чи знака, що володіє надприродною силою.
- (Література) –
(переносно, рідко) нанести, створити або залишити глибокий, часто магічний або незгладимий, відбиток, слід або вплив, аналогічно до нанесення руни.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я руну, ти рунеш, він руне, ми рунемо, ви рунете, вони рунуть
Походження слова (Етимологія)
Слово «рунути» означає «різко рушити, кинутися; повалитися, упасти». Воно походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом «рух» та дієсловом «рухнути». Споріднені слова в інших слов’янських мовах: польське «runąć» (повалитися, упасти), сербохорватське «рунути» (сильно вдарити, накинутись), словенське «runiti» (рухати, штовхати, бити). Можливо, сюди ж належить російське «рунить» (швидко робити, їсти) та прислівник «руняком» (швидко).