рунтувати

[runtuʋɑtɪ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    У техніці та будівництві: встановлювати, кріпити або монтувати щось на рунт (основу, фундамент, опорну конструкцію), закріплювати в основі.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні: створювати міцну основу, фундамент для чогось; закладати основи, обґрунтовувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рунтувати, р. рунтуватів, д. рунтуватам, з. рунтувати, о. рунтуватами, м. рунтуватах, к. рунтувати

Більше записів