рунка

[runkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Невелика яма, заглиблення в землі; нерівність на поверхні ґрунту.

  2. (Будівництво) –

    (діал.) Виритий у землі льох або погріб для зберігання овочів.

  3. (Геологія) –

    (діал., зах.) Невеликий яр, балка, западина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рунок, р. рунка, д. рункові, з. рунок, о. рунком, м. рункові, к. рунку

Більше записів