1. Зменшувально-пестливе від “рундук”: невелика скриня, скринька або ящик для зберігання речей, часто з напівкруглою кришкою.
2. Рідко вживана назва для невеликого шафки, комірчини або вбудованої ніші для речей, зазвичай під сходами або під вікном.
рундучок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |