Значення
- (Історія) –
Стародавній символ або знак у системах писемності германських, скандинавських та деяких інших народів, що мав магічне або оберегове значення, а також використовувався для письма.
- (Лінгвістика) –
Окремий знак рунічного алфавіту (рунічного письма).
- (Релігія) –
У сучасному езотеричному та неоязичницькому вжитку — символ, знак або об’єкт, що несе певне сакральне значення та використовується для ворожіння, медитації або ритуалів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. руно, р. руна, д. руну, з. руно, о. руном, м. руні, к. руно