руна

[runɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    Стародавній символ або знак у системах писемності германських, скандинавських та деяких інших народів, що мав магічне або оберегове значення, а також використовувався для письма.

  2. (Лінгвістика) –

    Окремий знак рунічного алфавіту (рунічного письма).

  3. (Релігія) –

    У сучасному езотеричному та неоязичницькому вжитку — символ, знак або об’єкт, що несе певне сакральне значення та використовується для ворожіння, медитації або ритуалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. руно, р. руна, д. руну, з. руно, о. руном, м. руні, к. руно

Більше записів