Значення
- (Релігія) –
Церковний обряд посвячення у духовний сан (диякона, священника, єпископа), що здійснюється через встановлене таїнство священства з покладанням рук вищого духовенства на голову посвячуваного.
- (Релігія) –
У ширшому значенні — урочистий акт прийняття когось до складу духовенства, присвячення на священнослужителя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рукоположення, р. рукоположення, д. рукоположенню, з. рукоположення, о. рукоположенням, м. рукоположенні, к. рукоположення