Значення
- (Релігія) –
(церк.) У християнській традиції: здійснити обряд висвячення на духовний сан (священика, диякона тощо) через покладання рук єпископа на голову посвячуваного та читання особливих молитов.
- (Юриспруденція) –
(перен., заст.) Доручити, передати повноваження або обов’язки; формально ввести когось у посаду або статус.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рукопокласти, р. рукопокластів, д. рукопокластам, з. рукопокласти, о. рукопокластами, м. рукопокластах, к. рукопокласти